Як мотивувати учня? Шкідливі поради для вчителів

Поделиться публикацией с коллегами
  •  
  •  
  •  
  •  

Порада 1

На уроці говоріть увесь час самі й не давайте учням жодного шансу. Вони повинні знати, що запитання ставляться на уроці в суворо визначений час, а якщо хтось чогось не розуміє, то нехай уважніше слухає. Повірте, це сприяє підвищенню концентрації уваги на занятті.

Порада 2

Самі ставте запитання й самі ж відповідайте на нього. Тільки так можна бути впевненим у тому, що учні отримають правильну відповідь. Та й час уроку не витрачається на зайві очікування. Діти ж прийшли отримати готові знання, а не для того, щоб самим їх здобувати.

Порада 3

Ніякого зворотного зв’язку щодо форми та змісту роботи й – найголовніше! – щодо емоційного стану дітей. Хіба вони, взагалі, розуміються на навчальному процесі?! Якщо ж комусь щось не до вподоби, то хай шукає собі репетиторів або переходить до іншої школи.

Порада 4

Намагайтеся якомога більше робити зауважень і не соромтеся читати «моралі», наприклад: «Як можна спізнюватися?», «А голову вдома ти не забув / не забула?», «Якщо не зрозуміло, то хай тобі батьки вдома пояснюють!», «Ви найгірший клас у школі!» тощо. Сучасні дослідження доводять, що після таких повчань ніхто не помиляється знову й бажання працювати під час уроку значно посилюється.

І ще: критикуйте учнів. Сміливо й багато. Прямо перед усім класом. Це спонукатиме школярів працювати більш наполегливо та самовіддано.

Порада 5

Давайте багато домашньої роботи. Що більше, то краще. Тоді менше часу витрачатиметься на уроці на повторення й одразу можна буде перейти до вивчення нового матеріалу. Також учні зможуть опанувати все самостійно й потім включитися в роботу на уроці з наступної теми.

Порада 6

Не виконали ДЗ? Ставте «2», а краще – «1». Учні повинні засвоїти найголовніше: домашня робота виконується для вчителя, а не для себе. І якщо вчитель не отримає її виконаної, то учень буде за це покараний. Для посилення ефекту додайте кілька фраз відповідно до поради 4. Перевірено: працює.

Порада 7

Не пропонуйте учням чогось на вибір. Ніколи. Вони ще не спроможні робити це усвідомлено. Знайте: тільки ви можете визначати, як працювати, коли та скільки. Залишайтеся непохитними: коли діти виростуть, то ще подякують за це. Вони будуть ідеальними робітниками, які виконують тільки ті завдання, що їм були окреслені, не виявляють ініціативи й не відповідають ні за що. Працедавці обожнюють таких підлеглих.

Порада 8

Вибудовуйте урок, виходячи з того, що учням проходити ЗНО, не прагніть, аби вони навчилися працювати й мислити. Не знижуйте темпу, навіть якщо школярі не розуміють матеріалу чи не встигають його опанувати. Погодьтеся: у нас учні для школи, а не навпаки. Якщо ж у них зовсім нічого не виходить (ну, ледачі вони, що тут поробиш), то дивіться пораду 5.

Порада 9

Тримайте весь час у голові думку, що учні вашого класу не мають жодних здібностей. Транслюйте їм це переконання, і тоді вони докладатимуть більше зусиль до навчання. Багато хто з видатних педагогів досяг значних результатів і продовжує це робити тільки в такий спосіб. Вони не вірять у здібності та вроджену допитливість дітей.

Порада 10

Порівнюйте школярів з іншими. Це єдиний спосіб самому учневі зрозуміти, які в нього є прогалини в знаннях і чого він ще не вміє. Обов’язково знайдіть у класі того, кого можна вважати взірцем, і говоріть про це учням, хай вони знають, на кого треба орієнтуватися.

Порада 11

І останнє: помилятися не можна. Докладіть усіх зусиль до того, аби створити середовище, у якому учні відчують, що помилка – це погано, це соромно. Рекомендую вживати фрази з пункту 4 (якомога більше зауважень і «моралі» читайте частіше, ніж зазвичай). Коли учні пропустять це правило крізь себе, то більше не помилятимуться (утім, і не навчатимуться, але ж ми розуміємо, що школа призначена зовсім для іншого).

Це були вкрай шкідливі поради для вчителів. За корисними порадами приходьте до мене на курси.

Якщо ви, колеги, зацікавлені в тому, аби підвищувати мотивацію учнів, наполегливо раджу ознайомитися з книгою Керол Двек «Гнучке мислення». Це книга із серії «must read» для кожного вчителя. Прочитавши її, ви зрозумієте, чому так важливо, даючи учневі зворотний зв’язок, акцентувати увагу на зусиллях, які були зроблені; на процесі, а не на результаті й на відповіді «правильно / неправильно» чи «молодець».

Сподіваюся, що цей допис читають не лише вчителі, але й адміністрація школи. І директор, і його заступник, і фахівець із розвитку, й освітній технолог обов’язково повинні ознайомитися зі згаданою вище книгою.

Залишаю покликання на сайт, де сама постійно купую книги. Переходьте й читайте.

Раджу також ознайомитися з моєю публікацією про чотири складові ПРОДУКТИВНОЇ навчальної діяльності.


Поделиться публикацией с коллегами
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.